Наш сьогоднішній урок – узагальнюючий. Дайте відповіді на запитання, перейшовши за посиланням
Тема, яку ми аналізували під час попередніх восьми уроків насичена іменами, подіями,
новими поняттями і термінами.
Щоб краще засвоїти цей матеріал, потрібно використовувати різні методи роботи.
Наприклад, якщо вам потрібно запам'ятати важливі дати, ви можете записувати їх…
так, саме записувати на окремому аркуші.
І цей список закріпити на видному місці.
Кожен раз, коли ви дивитиметеся на нього – ви пригадаєте, що саме записали.
Коли ми вдумливо, а не механічно, записуємо якісь важливі моменти – робота нашої пам'яті підсилюється.
Але записи мають бути короткими та усвідомленими.
Під час роботи з матеріалами теми, необхідно засвоїти певні поняття, такі як:
«вертеп», «гравюра», «колегія», «полемічна література», «рента», «сеймики»,
«слов’яно-греко-латинська школа», «унійна (греко-католицька) церква», «фільварок», «церковні братства».
Більшість з них ми детально аналізували під час попередніх уроків,
і сьогодні пропоную вам пригадати, яких сфер суспільного життя вони стосуються.
Спробуймо виконати це завдання. Отже, які слова стосуються політичного життя,
які соціально-економічного, що ми можемо вживати, характеризуючи релігійне життя і розвиток культури?
Отже, до політичної сфери ми маємо віднести поняття “сеймики”;
До соціально-економічної - ренту та фільварок;
Релігійна сфера - це поняття: унійна (греко-католицька) церква, полемічна література, церковні братства;
Культура - це вертеп, гравюра, «колегія», «слов’яно-греко-латинська школа»;
Що таке “Сеймик “?
Це зібрання шляхти окремих регіонів (повітів, земель, воєводств, провінцій)
у Королівстві Польському та Речі Посполитій.
Такі зібрання утворювали нижчу ланку парламентсько-представницької системи
і виконували функції органів місцевого самоврядування.
Участь у їхній роботі брали місцеві шляхтичі - власники земельних угідь.
На сеймиках обирали послів на вальний сейм і надавали їм інструкцію,
забезпечували виконання сеймових постанов, обирали посадовців, вирішували нагальні справи.
Активна робота сеймиків свідчить про розвиток шляхетської демократії у Речі Посполитій,
тобто про наявність широких прав шляхти в управлінні країною.
Проте, не тільки шляхта мала самоврядування, а ще й міста,
в яких діяли норми магдебурзького права, яке надавало міську автономію;
міське самоврядування із власним судочинством, що здійснювалося через виборні органи.
Елементи самоврядування зберігали у XVI ст. й сільські громади.
Це виявлялося у наявності визначеної території, на яку поширювалася влада виборного голови
й інших членів громадського правління ("уряду"), суду, спільного нерухомого майна, певних доходів і витрат.
Поняття “рента” та “ фільварок” стосуються економічного життя.
У країнах Західної Європи внаслідок великих географічних відкриттів та активізації торгівлі,
невпинно зростала кількість міського населення.
А от кількість сільськогосподарських виробників - зменшувалась.
Все це давало можливості шляхті Речі Посполитої отримувати високі прибутки
від продажів зерна і м’яса.
Саме заради прибутків, шляхта розвиває власне фільваркове господарство.
Частина селянства, переважно вільного, теж включалася в нові економічні процеси.
Для цього вони орендували землі у сусідніх селах.
Подекуди для сплачування ренти, об'єднувалися кілька селянських родин.
Таким чином, власники землі могли збільшувати свої доходи за рахунок земельної ренти -
доходу від власності, який сплачують орендарі власникам землі за право її використання протягом певного періоду.
Поняття «вертеп», «гравюра», «колегія», “Слов’яно-греко-латинська школа”
пов'язані з культурним розвитком.
Слово “вертеп” ви зустрічали набагато раніше, ніж почали вивчати історію.
Адже вертеп - це народний ляльковий театр, вистави якого були присвячені різдвяній тематиці,
казкам, переказам, комедійним сценкам.
Зростання популярності вертепного театру, ймовірно, було зумовлене творчістю учнів
Києво-Могилянського колегіуму.
Спудеї ходили з вертепом велелюдними місцями і, влаштовуючи вистави,
заробляли собі на життя.
Оскільки церква мала величезний вплив на розвиток культури, дискусії про необхідність унії,
заснування греко-католицької церкви, ідеї Реформації і Контрреформації
та боротьбу за уми вірян, це зумовило виникнення полемічної літератури.
Це - писемні пам’ятки, що відображають політичну боротьбу між православ’ям – з одного боку,
і іншими релігійними напрямами й течіями – з іншого.
Найзапекліші дискусії точилися навколо ідеї об’єднання церков -
між прибічниками та противниками унії.
Одним із найвидатніших православних письменників-полемістів, дослідники вважають Герасима Смотрицького.
Він - автор полемічних трактатів, зокрема твору «Ключ царства небесного...»,
надрукованого у 1587 р. в Острозі.
Смотрицький викриває Папу Римського та єзуїтів, відстоює право українського народу
на православну віру.
Протилежну думку відстоював єзуїт Петро Скарга у книзі «На захист Берестейської унії».
Він обґрунтував необхідність об’єднання католицької та православної церков.
Самобутністю відзначається творчість українського полеміста - захисника православного церкви Івана Вишенського.
Поєднання урочистого тону, емоційного піднесення з гострою сатирою,
сарказмом, іронічним представленням побутових деталей, використання живої народної мови,
надавало творам Вишенського переконливості та ефектності.
Ще одним дієвим способом закріплення матеріалу є вирішення завдань.
Тож пропоную вам потренуватися разом.
По-перше, попрацюємо з картою.
На екрані - карта з позначеними воєводствами. Яке з них називалося Руським?
Позначене цифрою 1 із адміністративним центром у Львові,
позначене цифрою 2 з центром у Луцьку,
позначене цифрою 3 з центром у Києві
чи позначене цифрою 4 з центром у Брацлаві?
Сподіваюся, ви запам'ятали, що Руське воєводство - це західноукраїнські землі
з центром у Львові.
Пропоную згадати найважливіші події.
У якому році було укладено Люблінську унію?
Це завдання, я вважаю нескладним і сподіваюся, що ви легко назвали - 1569 р.
Якщо ні - попрацюйте з датами додатково!
Для кращого розуміння матеріалу важливо розвивати вміння аналізувати історичні документи.
Якщо це стосується тестових завдань, найпростіше дати правильну відповідь,
знайшовши ключові слова. Спробуймо!
Прочитайте уривок з історичного документа. Визначте, про яку подію у ньому йдеться.
«…Усім уніатам і не уніатам надається право вільного відправлення свого богослужіння...
ремонтувати свої церкви й будувати нові...»
Варіант а) укладення Люблінської унії
Варіант б) заснування православних братств і здобуття ними прав на ставропігію
Варіант в) визнання Православної церкви та легалізація вищої ієрархії “Пунктами для заспокоєння руського народу”
Варіант г) визначення прав різних станів Литовськими статутами
Слова “уніатам і не уніатам” - тобто греко-католикам і православним - я роблю такий висновок,
зважаючи на статус католицької церкви у Речі Посполитій.
Її представникам не потрібні були дозволи на відправлення служби
чи ремонт храмових приміщень.
А от греко-католики та православні мали певні проблеми,
вирішення яких і мав забезпечити цитований документ - “Пункти для заспокоєння руського народу” 1632 р.
Часом, укладачі тестових завдань пропонують розрізняти найважливіші історико-культурні пам’ятки.
Як же найлегше запам’ятати зображення храмів, замків, творів живопису?
Важливо вирізняти для себе ті деталі, які ви виділяєте.
Потренуймося! Завдання на екрані.
На світлині зображено історико-культурну пам’ятку міста Київ, Львів, Луцьк чи Чернігів?
На екрані - ансамбль Успенської церкви та вежі Корнякта у Львові.
Можливо, ви краще запам’ятаєте цей ансамбль, якщо пов’яжете його з видатним меценатом
XVI cт. - Костянтином Корняктом.
Наш урок завершується. Стисло узагальнити матеріал
перед тематичним тестуванням, вам допоможе конспект.
Виконуючи тестові завдання, будьте уважними, не поспішайте!
Наш наступний урок буде присвячено виникненню козацтва та Запорозької Січі.
Тож, знання з нашої першої теми обов'язково стануть вам у нагоді!
Успіхів вам і до скорої зустрічі!
Немає коментарів:
Дописати коментар