Набіги татар на Україну почалися ще з 1482 року, коли хан Менглі-Гірей з ордою спустошив Київ. З того часу турки і татари чинили безперешкодні спустошливі напади на Україну. Хто їм міг протистояти? Авжеж, козаки! До початку XVII ст. козаки перетворились на могутню силу. Що на це вказувало? Османська імперія та її васал Кримське ханство почувалися впевнено, міцно та надійно, вони були непереможними в очах європейської спільноти. Та настав час, коли їхня могутність похитнулась.
На сьогоднішньому уроці ви дізнаєтеся чому початок ХVІІ ст. увійшов у історію козацтва як «доба героїчних походів»? Хто такий Петро Конашевич-Сагайдачний? Які наслідки мала участь козаків у Хотинській війні?
У своїй книжці «Подорожі», що вийшла друком у 50-х роках ХVІІ ст. у Римі, італійський мандрівник, письменник П’єтро делла Валле писав: «Турки не мають на Чорному морі жодного міста, що його не взяли б козаки… В усякому разі, вони зараз на Чорному морі є такою значною силою, що коли додадуть більше енергії, то цілком контролюватимуть… Після серйозних роздумів про їхній стан, про їхні політику й звичаї я не маю сумніву щодо того, що з часом вони створять могутню республіку, бо, на мою думку, навіть уславлені спартанці, не кажучи вже про сицилійців, карфагенян і навіть римлян, не починали так знаменито і вдало».
Доба героїчних походів козаків тісно пов'язана з діяльністю видатного полководця і державного діяча гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. Початок його гетьманування припав на 1616 р. На гетьманство П. Конашевича-Сагайдачного обирали кілька разів. Якуб Собеський, польський мемуарист, писав про українського гетьмана: «В очах прийдешніх нащадків він гідний стати в один ряд із найбільш видатними людьми свого часу… Це була людина сміливого розуму, що шукала небезпек, що не шкодувала життя: перший у нападі, у відступі останній».
Петро Конашевич-Сагайдачний народився в 1570 році. Походив із шляхетського роду з-під Самбора в Галичині, навчався в Острозькій академії, згодом подався в козаки, де його обрали гетьманом. Своє прізвисько Сагайдачний дістав від слова «сагайдак» (колчан для стріл), бо вмів добре стріляти з лука. За 52 роки свого життя його знала не тільки вся країна, а й уся Європа й Азія. Він увійшов в історію України як один з найбільш видатних козацьких гетьманів, талановитий український дипломат, полководець і державний діяч.
Яскравим свідченням дипломатичного хисту та військового мистецтва П. Конашевича-Сагайдачного стала участь козаків під його проводом в Хотинській війні.
У 1614 – 1618 pp. морські походи запорозьких козаків до турецьких портів західного й південного Причорномор’я, а також підтримка польською владою антитурецьких повстань у Валахії та Молдавії у відповідь викликали спустошливі татарські й турецькі набіги на українські землі. Розпочалася польсько-турецька війна 1614 – 1621 pp.
У вересні 1620 р. польська армія, очолювана коронним гетьманом Станіславом Жолкевським, була розбита турками під селищем Цецора. Здобувши перемогу в Молдавії, султан Осман II став готуватися до завоювання Речі Посполитої. Було зібрано величезну армію, яку очолив сам Осман II. Король Речі Посполитої Сиґізмунд III звернувся по допомогу до австрійських Габсбурґів і Папи Римського, але не отримав її. Унаслідок цього Сиґізмунд III був змушений шукати підтримки в запорозького козацтва.
У відповідь на прохання короля запорозький гетьман Яків Нерода, який мав прізвисько Бородавка, заявив, що надасть допомогу лише за умови визнання польською владою відновлення ієрархії православної церкви.
У червні 1621 р. в урочищі Суха Діброва, між Ржищевим і Білою Церквою, зібралася козацька рада. Урахувавши небезпеку, що загрожувала Україні, козаки прийняли рішення взяти участь у поході проти турок разом із поляками, а для узгодження умов допомоги направити до короля посольство на чолі із Сагайдачним.
Із Варшави Сагайдачний повернувся в польський табір, розташований під стінами Хотинської фортеці. Проте козацьке військо ще не прибуло туди, і він із невеликою охороною рушив назустріч козакам, які з боями пробивалися під Хотин. Сагайдачний натрапив на турків і з простріленою рукою ледве добрався до своїх. На скликаній раді він розповів про обіцянки польського уряду. Козаки, невдоволені командуванням Бородавки, позбавили його влади й обрали новим гетьманом Сагайдачного.
Сагайдачний, блискуче уникнувши оточення, привів козаків під Хотин. Майже одночасно під стінами фортеці з’явилася 250-тисячна турецько-татарська армія, очолювана Османом II. Їй протистояло 80-тисячне польсько-козацьке військо, із якого більше ніж 40 тисяч становили запорожці. У Хотинській війні 2—28 вересня 1621 p., як назвали цю битву, вирішувалася доля Речі Посполитої та українських земель. Завдяки полководницькому таланту Сагайдачного й героїзму запорожців, польсько-козацьке військо здобуло перемогу.
У результаті героїчних дій козаків під стінами Хотинської фортеці був розвіяний міф про непереможність турецької армії. Подальші плани Османської імперії щодо завоювання європейських країн провалилися. Українські й польські землі були врятовані від завоювання турками. Престиж Речі Посполитої зріс. Звістка про перемогу сприяла активізації визвольної боротьби слов’янських народів проти турецького поневолення.
За умовами досягнутого миру, Кримське ханство і Туреччина зобов’язувалися не нападати на українські та польські землі. Річ Посполита, у свою чергу, брала на себе обов’язок заборонити козакам судноплавство по Дніпру й не допускати походів запорожців до Криму й турецьких володінь.
Для гетьмана Сагайдачного перемога під Хотином стала останньою в полководницькій кар’єрі. Унаслідок отриманого поранення він захворів і через кілька місяців помер.
Дайте відповіді на питання тесту посилання join.naurok.ua
Немає коментарів:
Дописати коментар