Перед тим, як опрацювати параграф 12 підручника, перегляньте відео
Визначають такі передумови та причини роздробленості.
1) Великі простори держави, відсутність розгалуженого ефективного апарату управління.
На початок XII ст. Русь-Україна займала площу майже 800 тис. км2, що, з одного боку, було свідченням державної могутності, а з іншого, — джерелом слабкості. Русь-Україна нагадувала ранньосередньовічні імперії — імперію Карла Великого, Арабський халіфат тощо. Великий князь у цей час не володів достатньо потужним і розгалуженим апаратом влади, фактично не мав розвиненої мережі доріг, швидких засобів пересування та зв’язку для ефективного здійснення своїх владних повноважень на такій величезній території. Щоб дістатися з Києва до Новгорода, потрібно було декілька тижнів. Тому в запровадженні своєї політики великим князям доводилося покладатися на удільних правителів, яких переважно обтяжувала така зверхність. Крім того, деякі з них самі прагнули посісти великокнязівський престол.
2) Етнічна неоднорідність населення.
У Русі-Україні поруч зі слов’янами, що становили більшість населення, проживало понад 20 інших племен: на півночі й північному сході — угро-фінські (чудь, весь, меря, мурома, мордва), на півдні — тюркські (печеніги, половці, торки та інші), на північному заході — балтські (литва і ятвяги).
3) Зростання великого землеволодіння.
Завдяки розвитку господарства та феодальних відносин зміцнювалося й велике землеволодіння. Базуючись на натуральному господарстві, воно посилило владу місцевих князів і бояр, які, у свою чергу, прагнули економічної самостійності та політичної відокремленості. Велике землеволодіння утворювалося різними шляхами: привласненням земель громади, освоєнням нових земель, покупкою земель.
4) Відсутність чіткого незмінного механізму спадкоємності князівської влади.
Спочатку переважав «горизонтальний» принцип спадкоємності князівської влади (від старшого до молодшого сина, а після смерті представників старшого покоління — від сина старшого брата до сина наступного за віком брата). Через збільшення кількості нащадків Володимира Святославича та Ярослава Мудрого вже наприкінці XI ст. деякі з них, виходячи із власних інтересів, почали виступати за «вотчинний», або «вертикальний», принцип (від батька до сина).
5) Зміна ситуації в торгівлі.
Наприкінці XI ст. прихід половецьких орд у причорноморські степи фактично перерізав торгові шляхи до Чорного та Каспійського морів. Крім того, серйозного удару по торгівлі Русі-України завдали події світового значення:
- у 1082 р. Візантія дозволила Венеціанській республіці торгувати без мита й мати свої порти-факторії на території імперії;
- хрестові походи в Палестину відкрили для італійських, французьких і німецьких міст морський шлях на Схід, безпосередньо з’єднали Західну Європу із Близьким Сходом.
До того ж у 1204 р. Константинополь — ключовий пункт на торговому шляху «із варягів у греки», був зруйнований унаслідок Четвертого хрестового походу. Таким чином, Київ залишився осторонь основних торгових шляхів. Усе це зумовило певний занепад Києва як центру торгівлі. Поступово почали виникати нові центри торгівлі й нові торгові шляхи.
6) Напади кочовиків і втручання сусідніх держав у внутрішні справи Русі-України.
Для правителів південних князівств ключовими були відносини з кочовиками, для західних — відносини з Польщею та Угорщиною, для північно-західних — відносини із хрестоносцями, які розширили сферу свого впливу на Балтію, тощо. Це призводило до того, що різні частини Русі-України переймалися різними зовнішньополітичними проблемами.
Запам'ятайте дати
1141 р. — об'єднання галицьких земель у єдине князівство Володимиром Володаревичем.
1152—1187 рр. — зміцнення Галицького князівства за правління Ярослава Осмомисла.
1169 р. — розорення Києва Андрієм Боголюбським.
1170 р. — початок князювання Романа Мстиславича на Волині.
1185 р. — невдалий похід Ігоря Святославича проти половців, оспіваний у «Слові о полку Ігоревім».
1187 р. — перша літописна згадка назви «Україна».
1203 р. — розорення Києва об'єднанням смоленських і чернігівських князів на чолі з Рюриком Ростиславичем.
Немає коментарів:
Дописати коментар