Дім вельможного єгиптянина. Здійснимо мандрівку однією з головних вулиць єгипетського міста. З обох боків вулиці тягнуться високі глиняні мури. Зверху видніються дахи будинків і гілля дерев. У мурі зроблено ворота та хвіртку, що ведуть у двір. У глибині двору - садок.
Як і всі будинки в Староадвньому Єгипті, дім знатного єгиптянина збудований з сирцевої (невипаленої) цегли. Дах плескатий. На нього виходить відпочити ввечері, коли спаде спека, вся сім'я. У будинку кілька кімнат. Усі стіни в домі потиньковані й розписані гарними малюнками.
Жінки на бенкеті. Фреска з єгипетської гробниці |
Бенкет у домі. У домі вже все готове для бенкету. Слуги поклали на чисту підлогу солом'яні килимки, розставили стільці. На стінах розвішано багато гірлянд із квітів лотоса. Попід стінами - невеликі підставки з вазами, наповненими квітами. У бронзові жаровні кладуть на вугілля шматки пахучої смоли, і запашний, солодкий димок в'єтья по кімнаті. Слуги присовують до стільця кожного гостя низенький столик. На столиках розставляють різні наїдки та напої. Поміж посудом розкладають квіти лотоса. Гурт музикантів настроює інструменти - арфи, флейти, лютні. На підлозі, чекаючи своєї черги, сидять акробати і танцівниці. Сходяться гості.
Одяг, зачіски, прикраси. Клімат у Стародавньому Єгипті був жаркий, тому одяг носили дужелегкий. Багаті жінки мали одяг з тонкого білого полотна, що нагадував сарафан. Чоловіки носили спідниці до колін. Такий самий одяг, тільки з грубого полотна, одягали і прості люди. Сандалії взували рідко, лише коли виходили з двору, а так ходили босі.
Єгиптяни носили на голові велкі чорні перуки, сплетені з тоненьких кісок. Їх надягали на поголену або пострижену голову.
Спали єгиптяни без подушок. Замість них під головуклали спеціальну тверду підставку з дерева.
Брови й очі єгиптянки підмальовували чорною за зеленою фарбами, від чого очі здавалися видовженими. Бороди в єгипттян не росли. Та оскільки борода вважалася прикметою богів і царів, то на урочистих прийомах і релігійних святах фараон підв'язував штучну борідку. Її ми бачимо на золотій портретній масці фараона Тутанхамона і навіть на статуях цариці Хатшепсут.
Три музикантки. Фреска з гробниці |
Для захисту від злих духів єгиптяни носили амулети - фігурки, зроблені з коштовного каміння або фаянсу. Були амулети у вигляді ока, хреста і жука скарабея, який символізував бога сонця Ра.
Їжа. У Стародавньому Єгипті їжа трудового люду була простою. Основний харч - ячмінні та пшеничні перепічки, різні каші, сушена риба, овочі - огірки, часник, цибуля, салат. З ячменю робили пиво.
Багаті люди харчувалися краще. Крім названих продуктів. Вони ще їли м'ясо, рибу, пироги, сир, фрукти; пили молоко, пиво, вино та медовий напій.
Ремесла та організація виробництва
В Єгипті були розвинуті різні ремесла - виготовлення усяких предметів. Шумно й гамірно було на базарному майдані в єгипетському місті. Обабіч майдану тягнулися вузенькі вулички з крамничками. Деякі крамнички були також майстернями. У них сиділи ремісники, які виготовляли і тут же продавали свій товар.
Довго вивчали ремісники секрети своєї справи. Товари обмінювалися, бо в Стародавньому Єгипті грошей спочатку не було.
Зберігся стародавній папірус, на якому єгипетський сановник Ахтой розповідає про працю ремісників.
Кузня. Загляньмо крізь відчинені двері до кузні. Єгиптяни були вправними металургами. Уже 6 тим. Років тому вони навчилися виплавляти мідь. Ковальське ремесло було важкою працею. Ось два ковалі роздмухують міхами вогонь у горні, а третій розпікає над вогнем шматок міді. Усі троє чорні від диму, руки в них попечені, очі сльозяться.
Ахтой так писав про цю працю: „Я бачив мідника за роботою біля топки печі. Його пальці були як шкіра крокодила, і він тхнув гірше, ніж риб'яча ікра".
Ахтой не випадково згадує про бронзу. Цей металевий сплав єгиптяни навчилися виготовляти значно пізніше, у середині ІІ тисячоліття до н.е. Вони дуже любили золоті прикраси. Єгиптеські ювеліри славилися далеко за межами своєї країни.
Майстерня кожум'яків. А ось перед нами майстерні чинбарів-кожум'яків. Чоловіки обробляють сирі шкури. Один чинбар кладе у великий глек шкуру для вимочування, а двоє інших обробляють уже вимочені шкури. Вони шкребуть їх кам'яними чи мідними скребами, очищаючи від щетини і мездри. Готові шкури змащують жиром і починають м'яти руками. З вичинених шкур робили сандалії, вуздечки, ремінці, обтягували ними щити для воїнів та боки колісниць.
Майстерня сандальника. На підлозі сандальники мнуть товсту шкуру, формують підошву, пркріплюють до неї ремінці. Ахтой говорить про сандальника, що він завжди бідує, „А життя йоготаке спокійне, як спокійно комусь буває серед тухлої риби".
Ткацькі майстерні. Далі тягнеться довгий ряд ткацьких майстерень. Тут працюють прядильники і ткачі. Прядильники прядуть пряжу, намотуючи нитки на веретено. Ткачі тчуть на верстатах таканину. Багато тканини треба наткати і продати, щоб прогодувати сім'ю. Майстерня заповнена згортками та сувоями тканини. Тут є тонке, як павутинка, полтно для багатих і грубе, дешеве полотно для бідняків.
Єгиптяни навчилися вирощувати льон і виробляти гарні лляні тканини.
Майстерня склярів. У Єгипті вміли плавити скло з піску на соди. Тільки спочатку воно було нерпозорим. Коли майстрові замовляли зробити якусь річ, наприклад флакончик для пахощів, він ліпив із сирого піску модель флакончика, насаджував її на палицю і вмочав у розплавлене скло. Потім він прокочував модель по столу, щоб стінки флакончика стали рівними. Коли хотіли зробити виріб кращим, то на його стінки намотували різноколірні скляні нитки, а потім знову прокручували. Нитки вдавлювалися в м'які стінки, і кольоровий візерунок готовий.
Ретельно зберігали свої секрети старі майстри. Вони вміли варити кольорове скло. Наприклад, якщо додати до звичайного скла оксид олова, то одержували біле скло, марганець давав фіалкове забарвлення, марганець разом з міддю - чорний колір, мідь у різних пропорціях забарвлювала скло в синій, бірюзовий або зелений колір.
Прочитайте параграф 20 підручника, виконайте усно завдання на сторінці 65
Немає коментарів:
Дописати коментар