Реформація у Німеччині
1. Німеччина на початку XVI ст. Насправді єдиної Німеччини не було - була Священна Римська імперія, куди входили найрізноманітніші території на чолі з імператором з династії Габсбургів, влада яких над князями була дуже слабкою і залежала від князів, які й обирали імператора. Не було спільних органів управління, армії, фінансів.У роздробленій країні були дуже сильні позиції католицької церкви. Церковні володіння займали значну частину території. Церкві належали десятки міст і сіл. Серед семи князів, що обирали імператора, три були архієпископами. З Німеччини римський папа одержував найбільші прибутки. Адже у економічному плані Німеччина була досить сильною. З другої половини XV ст. стрімко розвивається гірнича справа, де було зайнято до 100 тис. чоловік. У виплавці срібла Німеччина перевершувала всі інші країни, Європи разом узяті. Міста Аугсбург і Нюрнберг були найбагатшими містами Європи .Зростають елементи капіталізму у металообробці, будівництві, книгодрукуванні.
Економічний розвиток і відсталий феодальний порядок, який захищала католицька церква, вступили у протиріччя.
2. Виступ Лютера. В обстановці загального невдоволення потрібен був лише поштовх, щоб почалась відкрита боротьба. Таким поштовхом стала торгівля індульгенціями. Папа оголосив, що католики можуть зробити добру справу - купівлею індульгенцій підтримати будівництво собору Св. Петра в Римі. Нерідко на ринковому майдані можна було чути вигук: "Гоніть монету! Рятуйте ваших рідних і близьких! Тільки-но на дні карнавки задзвенить монета, душа грішника опиниться в раю!"
У 1517 р. учений чернець Мартін Лютер (1483 - 1548) вивішав на дверях собору у Віттенберзі своє звернення - "95 тез". У ньому він засуджував торгівлю індульгенціями і закликав до змін у церкві.
Перекладені німецькою мовою "95 тез" сколихнули країну. Коли звістка про виступ Лютера дійшла до Риму, папа звинуватив "зухвалого віттенберзького ченця" в єресі. Він надіслав грамоту, у якій загрожував Лютеру прокляттям. Підтримка народу додала Лютеру сміливості: він оголосив самого папу єретиком і в присутності студентів спалив папську буллу.
Імператор Карл V підтримував папу, тому він викликав Лютера на з'їзд князів, представників рицарів і міст у місті Вормсі. Коли Лютер з'явився перед зібранням, від нього зажадали, щоб він зрікся своїх поглядів. Та Лютер зайняв тверду позицію і заявив: "На цьому стою і не можу інакше". Імператор оголосив його поза законом, але Лютер сховався у замку саксонського князя. Тут Лютер зайнявся перекладом Євангелія німецькою мовою.
Виступ Лютера став початком Реформації - боротьби за перебудову католицької церкви.
3. Чого добивались учасники Реформації. Багаті городяни вважали католицьку церкву надто дорогою. Вони прагнули скоротити витрати на утримання духовенства, закрити монастирі. Багато феодалів намагались відібрати у
церкви її землі. Князі хотіли, щоб церква підпорядковувалась не папі, а їм. Селяни і міські бідняки не тільки піднімались на боротьбу проти церкви, а й прагнули позбутись феодального гноблення. Це була народна Реформація. Її вождем став Томас Мюнцер (1489 – 1525). З початком Реформації він підтримав Лютера, але був за рішучу боротьбу з католицизмом. Мюнцер виступав перед селянами і міськими бідняками з закликом встановити “царство Боже на землі”, тобто порядок, коли не буде ні багатих, ні бідних.
Мюнцера постійно переслідували і йому доводилось переїздити з однієї області в іншу. Він створював таємні союзи і поширював листи з своїми поглядами.
Німеччини. На початку1525 р. розгорілась Селянська війна. На самому початку повстання прихильники Мюнцера звернулися до селян з листом, у якому вимагали повного звільнення селян від гніту усіх панів і перебудови життя на основі "Божественного права" (загальна і повна рівність). Панам також запропонували увійти у це об'єднання, а їх замки і монастирі мали бути знищені. Це була найрішучіша програма повсталих.Проте не всі селяни діяли так, як пропонував Мюнцер. Зібравшись разом, вожаки селянських загонів склали програму, яку було названо "12 статей". Повсталі добивалися відміни особистої залежності селянина. Вони вимагали повернути захоплені общинні землі, зменшити панщину, оброки і десятину, дозволити кожному селу обирати собі священика.
 | |
Городяни також виклали свої вимоги. У місті Хейлбронні було складено програму, що вимагала посилити владу імператора, запровадити спільні для всієї Німеччини закони, єдину монету і міри , а також скасувати мито всередині країни. Усе це мало сприяти об'єднанню країни і розвитку виробництва і торгівлі.Повстання у Тюрінгії очолив Томас Мюнцер. Проте селянські загони не об'єдналися в єдине велике військо і не мали спільного керівника. У кожній області селяни діяли самостійно, тому вони не змогли допомогти один одному, коли дворяни перейшли в наступ.
Лютер був наляканим розмахом Селянської війни і перейшов на бік феодалів. У своєму творі "Проти розбійницьких і грабіжницьких селянських ватаг" він закликав князів придушити і винищити повсталих.
Повсталих було в кілька разів більше, ніж дворян. Однак селяни не знали військової справи, їм бракувало дисциплінованості. Вони були занадто довірливі і вступили у переговори зі своїми ворогами.
У Тюрінгії князі виставили проти повстанців наймані війська. Мюнцер із восьмитисячним військом розташувався на горі біля міста Франкенхаузен. Селяни оточили свій табір возами і ровом. Проте загін Мюнцера був погано озброєний. Князівські найманці пішли в атаку, їхня артилерія завдала селянам великої шкоди. Найманці вдерлися у табір і перебили близько 5 тисяч чоловік. Мюнцера було поранено в голову і забрано в полон. Він мужньо витримав жорстокі тортури, і за наказом князів його було страчено.
Князі люто розправилися з розгромленими селянами. Полонених катували, вішали, спалювали на вогнищах. Кількість загиблих перевищила 100 тисяч чоловік.
Немає коментарів:
Дописати коментар