Визначимо спільні риси цивілізацій Дворіччя й Давнього Єгипту.
З огляду на схожість природних умов (розливи річок, родючий мул), обидві цивілізації були землеробськими. Отримувати високі врожаї можна було за умови проведення іригаційний робіт. Початком розвитку цивілізацій можна вважати формування великої кількості окремих спільнот для проведення іригації (номи в Єгипті, міста-держави в Месопотамії) з одночасним утворенням суспільних прошарків.
Спільноти ворогували між собою.
Дворіччя (Межиріччя) - долина між двох річок Тігру і Єфрату. Греки цю місцевість називали Месопотамією.
Велике значення для спекотного Дворіччя мали річки. Коли вони розливалися, то наносили в річкову долину багато родючого мулу.
Природні умови були визначальними для землеробства - розливи річок забезпечували поля водою і родючим мулом. За умови проведення іригації (робіт по відведенню води - будівництво гребель, копання каналів) земля давала щедрі врожаї. Шумери вирощували фінікову пальму, городні й садові культури.
У IV тис. до н. є. на півдні Дворіччя, в Шумері, існувала велика кількість міст-держав. Вони були невеликими за територією, містили в собі одне велике місто із сусідньою сільськогосподарською округою.
Варто запам’ятати!
Місто-держава — держава, територія якої обмежується лише містом, іноді — прилеглими територіями.
У містах-державах жили ремісники, торговці, рабовласники, раби. На чолі держави стояв енсі, або лугаль, — верховний жрець, що не тільки правив богослужіння, а й керував будівельними роботами, розпоряджався всім господарством. Спочатку влада енсі була виборною, але з розвитком нерівності в суспільстві вона стала монархічною. Опорою правителя була добре навчена армія.
Між містами-державами йшла запекла боротьба за панування у Дворіччі.
Спочатку піднеслося містоКіш, потім — Урук, на чолі якого в середині III тис. до н. е. стояв Гільгамеш — улюблений герой шумерських та аккадських міфів. Легендарному Гільгамешу вдалося об’єднати під владою Урука такі міста, як Адаб, Ніппур, Лагаш, Умму.
Згодом провідну роль у Південному Дворіччі захопило місто Ур — одне з найдавніших і найбагатших у країні.
Пізнавально й цікаво
Про роль клинопису в житті давніх цивілізацій
Велике значення для впорядкування державних справ у шумерських містах-державах мала писемність. Писемність Дворіччя — клинопис — вважається найдавнішою системою письма. Месопотамським клинописом користувалися понад 35 століть, він був міжнародним письмом Близького Сходу, тому його називають «латиницею Стародавнього Сходу».
Дворіччя (Межиріччя) - долина між двох річок Тігру і Єфрату. Греки цю місцевість називали Месопотамією.
Велике значення для спекотного Дворіччя мали річки. Коли вони розливалися, то наносили в річкову долину багато родючого мулу.
Природні умови були визначальними для землеробства - розливи річок забезпечували поля водою і родючим мулом. За умови проведення іригації (робіт по відведенню води - будівництво гребель, копання каналів) земля давала щедрі врожаї. Шумери вирощували фінікову пальму, городні й садові культури.
У IV тис. до н. є. на півдні Дворіччя, в Шумері, існувала велика кількість міст-держав. Вони були невеликими за територією, містили в собі одне велике місто із сусідньою сільськогосподарською округою.
Варто запам’ятати!
Місто-держава — держава, територія якої обмежується лише містом, іноді — прилеглими територіями.
У містах-державах жили ремісники, торговці, рабовласники, раби. На чолі держави стояв енсі, або лугаль, — верховний жрець, що не тільки правив богослужіння, а й керував будівельними роботами, розпоряджався всім господарством. Спочатку влада енсі була виборною, але з розвитком нерівності в суспільстві вона стала монархічною. Опорою правителя була добре навчена армія.
Між містами-державами йшла запекла боротьба за панування у Дворіччі.
Спочатку піднеслося містоКіш, потім — Урук, на чолі якого в середині III тис. до н. е. стояв Гільгамеш — улюблений герой шумерських та аккадських міфів. Легендарному Гільгамешу вдалося об’єднати під владою Урука такі міста, як Адаб, Ніппур, Лагаш, Умму.
Згодом провідну роль у Південному Дворіччі захопило місто Ур — одне з найдавніших і найбагатших у країні.
Пізнавально й цікаво
Про роль клинопису в житті давніх цивілізацій
Велике значення для впорядкування державних справ у шумерських містах-державах мала писемність. Писемність Дворіччя — клинопис — вважається найдавнішою системою письма. Месопотамським клинописом користувалися понад 35 століть, він був міжнародним письмом Близького Сходу, тому його називають «латиницею Стародавнього Сходу».
Дайте відповіді на питання тесту до 21.00 07.11
Код доступу 7183164
посилання
join.naurok.ua
join.naurok.ua
Давній Вавилон. Закони Хаммурапі
1. ПІДНЕСЕННЯ ВАВИЛОНА
Міжусобні війни між містами-державами Дворіччя заважали розвиткові іригаційного землеробства, торгівлі й міського життя. У цих умовах розпочалося піднесення нового центру — Вавилона. Місто Вавилон (від «баб-ілі» — «брама Бога») розташовувалося в центральній частині долини, — там, де зближуються течії річок Тигр та Єфрат, що було зручно для оборони.
На чолі Вавилонської держави стояв цар, що спирався на величезний чиновницький бюрократичний апарат. Цар мав величезну владу. Він керував своїми підданими, господарством, судом, релігією.
Розквіт Вавилона припав на період правління царя Хаммурапі Великого, який правив приблизно в 1792—1750 рр. до н. е.
Хаммурапі був мудрим державним діячем, хитрим дипломатом, великим полководцем. За допомогою війн і дипломатії вавилонський цар підкорив місто Урук, держави Марі, Ассирію та інші землі. За 42-річного царювання Хаммурапі Вавилон перетворився на столицю величезної держави, найбільший економічний, політичний і культурний центр Передньої Азії. Тут торгували зерном, фініками, вовною, ремісничими виробами, металами, деревом, рабами, предметами розкоші.
2. ЗАКОНИ ХАММУРАПІ
Найголовніше досягнення Хаммурапі — перший в історії людства збірник записаних законів.
Копія стели із законами Хаммурапі з Королівського музею Онтаріо (Лувр, Париж)
Завдяки тому, що закони були записані (їх висікли на базальтовому стовпі), у державі було встановлено чіткий порядок у відносинах представників різних верств населення, визначено покарання за кримінальні злочини.
Із законів Хаммурапі
«Коли хто вломиться до чужого дому, на місці злочину вб'ють його. Коли хто припуститься грабунку і його схоплять, він буде убитий. Коли хто виб'є око високоуродженому, виб'ють йому око. Коли хто іншому зломить частину тіла, зломлять йому ту саму частину. Коли хто виб'є зуби рівному собі, виб'ють йому його зуби. Коли хто виб'є зуби одному з убогих, заплатить третю частину міри срібла. Коли будівничий побудував дім... і він завалиться і стане причиною смерті власника, — такого будівничого вб'ють».
Завдяки цьому збірнику законів, а також іншим збереженим документам (листуванню з чиновниками, різним договорам і т. ін.) історики змогли багато дізнатися про відносини у вавилонському суспільстві.
Немає коментарів:
Дописати коментар