Блог учителя історії Фененко Любов Миколаївни: Наукові і технічні досягнення кінець 18

1.Опрацюйте теоретичний матеріал

В останню третину XIX ст. у більшості країн Європи і США починається бурхливий розвиток великого промислового виробництва. Індустріалізація стала можливою після завершення промислового перевороту.

Деякі вчені вважають, що промисловий переворот (перехід до використання парового двигуна) вперше відбувся у Великій Британії ще в 1760-ті рр. Дослідники цей період класифікують як першу НТР.

Вона становила собою процес подальшого зростання машинної промисловості й формування на цьому ґрунті індустріальної структури господарства. Особливо стрімким був прогрес у провідних галузях: металургії, машинобудуванні, транспорті. На початок XX ст. у Великій Британії, Німеччині і США обсяг промислової продукції перевищував за вартістю сільськогосподарську. Впритул до формування індустріальної структури економіки підійшли також Франція і Росія.

Робота з історичним поняттям

• Науково-технічна революція (НТР) — це докорінне якісне перетворення продуктивних сил на основі прискореного розвитку науки і техніки та перетворення науки на безпосередню продуктивну силу.

Друга НТР розпочалася в провідних державах Європи у другій половині XIX ст. і була пов’язана не лише з великими науково-технічними відкриттями, але й принциповими змінами в технології виробництва. Так, англієць Бессемер винайшов конверторний спосіб виплавки сталі, що замінив стару систему пудлінгування. Перехід до бессемерівської технології дозволив значно збільшити виробництво металу і знизити вартість сталі.

В останній третині XIX ст. виплавка сталі у світі зросла в 56 разів. Суттєво збільшити виробництво металу з наявних у Європі і США руд дозволили також технологічні винаходи французького інженера Мартена, англійського металурга Томаса, винахідника регенеративної печі Сіменса.

Крім цього, НТР характеризувалася впровадженням технічних новинок:

• у сільському господарстві — мінеральні добрива, сільськогосподарські машини (трактори);

• у військово-стратегічній сфері — нові види стрілецького озброєння та артилерії, поява воєнної авіації і танків, створення військово-морських флотів тощо.

Упродовж 1871-1900 рр. залізнична мережа світу зросла в 4 рази. Старі парові машини дедалі більше витіснялись електродвигунами і двигунами внутрішнього згоряння. Виникають якісно нові галузі промисловості — електротехнічна, хімічна, літако- і автомобілебудування, продукція яких починає швидко змінювати повсякденне життя людей.

Тобто в період Нового часу відбувся перехід від аграрно-ремісничого суспільства до індустріального.

Наслідки науково-технічної революції наприкінці XIX ст.

Учитель. Промисловий переворот у країнах кінця XIX століття завершився утворенням індустріальних суспільств.

Його ознаками стало застосування наукових відкриттів у виробництві: двигуна внутрішнього згорання, верстатів, розвиток мережі залізниць, винайдення нових засобів зв’язку (радіо, телеграф, телефон), створення автомобіля, літака тощо.

Також завдяки цим винаходам значно покращився побут населення.

Однак негативним наслідком утвердження НТР, крім того, став початок гонки озброєнь.

Для задоволення цих запитів на рубежі ХІХ-ХХ ст. ведуть активний пошук ресурсів і джерел сировини.

Застосування наукових відкриттів у виробництві:

1) активне використання машин і механізмів: парової машини, водяних і парових турбін, двигуна внутрішнього згоряння, верстатів тощо;

2) розвиток мережі залізниць;

3) винайдення нових засобів зв’язку — радіо, телеграфа, телефона;

4) створення автомобіля та літака та ін.

Монополізація економіки

Наприкінці XIX ст. для збільшення прибутків та в результаті «природного» відбору, багато дрібних і середніх підприємств почали зливатися з великими компаніями, які контролювали значну частину різних галузей промисловості. Будівництво велетенських фабрик і заводів потребувало значно більших, ніж раніше, фінансових вкладень. На зміну одноосібним підприємствам, що належали одній людині, приходять корпорації, або акціонерні товариства. Так почали з’являтися монополії. Майно зазвичай переходило до рук нових господарів, у результаті на ринку залишалося лише декілька найбільших і наймогутніших компаній, яким легко було домовитися між собою. З метою уникнення зайвих витрат на конкуренцію вони почали укладати міжкорпоративні угоди, утворювати союзи, що дозволяли їм установити повний монопольний контроль над ринком. Монополії диктували умови праці, ціни на ринку, внаслідок чого отримували надвисокі прибутки.

Робота з історичним поняттям

• Монополії — це великі капіталістичні підприємства або об’єднання підприємств, що зосередили в своїх руках значну частку виробництва певної продукції.

Між найбільшими корпораціями світу розширюються й урізноманітнюються економічні зв’язки, формується світове господарство. Поряд з розвитком торгівлі великого поширення набуває вивіз за кордон вільних коштів, експорт капіталу. Так, наприклад, щорічні закордонні капіталовкладення Англії лише у 1880-х роках зросли в п’ять разів.

Процес концентрації був характерний і для банківської справи, де відбувалася концентрація капіталів. Банки стали фінансовими центрами, які, вкладаючи кошти в промисловість, зливалися з промисловим капіталом. З’являються потужні фінансово-промислові групи на чолі з представниками фінансової олігархії (група людей, яка володіє злитим банківським і промисловим капіталом).

Демографічні зміни: збільшення населення та поява нових верств

У зв’язку з модернізацією життя з’являються нові класи суспільства, а старі намагаються пристосуватися до нових умов. У цей час швидкими темпами йде урбанізація розвинутих держав світу. Відповідно, збільшується кількість людей, що проживали або переїжджали до великих промислових міст.

Основними суспільними верствами залишаються виробники (буржуазія) і наймані робітники (пролетаріат). Серед городян більшу частину становили робітники. На кінець XIX ст. їхня чисельність перевищувала 40 млн осіб. Основну частину робітничого класу становили фабрично-заводські робітники. їхнє становище було важким, особливо в молодих капіталістичних країнах з великою кількістю безробітних — Росії і Німеччині. Домагатися підвищення зарплатні й обмеження тривалості робочого дня доводилось зазвичай у жорстоких зіткненнях з підприємцями, що неухильно посилювало напруження в суспільстві. Заробітна плата не забезпечувала необхідних умов для життя. Здебільшого вони не мали можливості здобути освіту, отримати кваліфіковану медичну допомогу, мати нормальні умови життя. Мінімальною була їхня участь у політичному і суспільному житті своїх країн.

Багато робітників бачили можливість покращення свого становища через перерозподіл власності багатих людей на свою користь, зокрема й насильницькими методами. Для захисту своїх інтересів вони створювали профспілки й організації.

2.Перегляньте відео про Досягнення технічного прогресу в другій половині ХІХ ст.