Наприкінці 18 ст. у Російській
імперії було здійснено загальнодержавну
освітню реформу. На Слобідській та Лівобережній Україні впроваджувалися
нові типи шкіл. Чотирирічні головні народні училища мали навчати дворянських
дітей. Їх відкривали у Києві, Чернігові,
Новгороді-Сіверському, Харкові та Катеринославі. У повітових міста було
створено дворічні малі училища. Таким чином освіта в Україні набула
станового характеру. Навчання в нових школах провадилося лише російською мовою.
Головним осередком освіти,
науки та мистецтва залишалася
Києво-Могилянська академія. Але у 1817 р. її було закрито. Саме
Київська академія мала вирішальне значення для становлення й розвитку
української науки, культури та літературного процесу у 17-18 ст.
Дослідник про українську парафіяльну школу в землях, що належали Російській імперії.
Дмитро Багалій (український історик)
Школа містилася біля церкви й поділялася на дві хати; в одній жив дяк (керівник церковного хору) з сімейством, у другій поміщалася школа з довгими столами, за котрими сиділи три класи школярів: у першому - ті, що учили буквар, у другому - де учили часослов і у третьому - де навчали псалтирі, у 2-у і 3-у учили й письму. Школярами були й малі діти, й дорослі. Писали або крейдою на чорних дощечках, або чорнилами на папері. З 3-го класу вибирали охотників до класу церковного ... співу, чим займалися тричі на тиждень - зимою у кімнаті дяка, а весною на дворі під повіткою. ... Батьки платили дякові за науку і ... (продуктами), і грішми. Як хто кінчав школу, то повинен був принести горщик здобної каші, покритий хусткою. Дяк брав собі хустку, кашу поїдали школярі, а горщик розбивали на дворі у дрібні черепочки. Із школярів складався хор, регентом котрого був дяк.
Дослідник про Харківський колегіум.
Дмитро Багалій (доктор історії, академік)
... У 1726 р. перенесено було з Бєлгорода у Харків середню духовну школу - славний Колегіум, котрий зробився центром освіти на Єлободській Україні. (Його) помістили у будинкові, купленому у Шидловського.
Колегіум утримувався на ... прибутки (Покровського монастиря і пожертви). Князь Голіцин подарував колегіуму село і 4 хутори. ... (У колегіумі навчали) піїтиці (віршуванню), риториці, філософії, богословію, слов'янській, грецькій, латинській, a потім французькій і німецькій мовам. Викладалися ті науки на російській мові, але розмовляли поміж себе учні, мабуть, по-українськи. ... Число учнів доходило до 500. Щоб готувати (для колегіуму) освічених учителів, талановитих учнів, що скінчали Колегіум, посилали для дальшої науки навіть ... у Німеччину.
Зверніть увагу — це важливо!
У XVIII ст. в українських землях з’являються перші спеціалізовані навчальні заклади - такі, які навчають людей якоїсь окремої професії. Зокрема, у Львові, Києві та Єлисаветграді (нині - Кіровоград) відкрили перші медичні училища. В тому ж Єлисаветграді - артилерійську школу для підготовки спеціалістів по обслуговуванню гармат, а в Миколаєві - штурманське училище для підготовки фахівців із водіння кораблів.
Найавторитетнішим вищим навчальним закладом України залишалася всестанова Києво-Могилянська академія. В ній діяла власна бібліотека і навчалися студенти з різних куточків України та інших слов’янських країн. Оскільки академія виховувала зі своїх спудеїв (студентів) українців, а не малоросіян, то після 1709 р. кількість студентів було скорочено з двох тисяч до двохсот, почали звільняти викладачів, яких вважали недостатньо відданими російському цареві, не допускали до навчання студентів з Речі Посполитої. З 1784 р. в Києво-Могилянській академії було заборонено викладання українською мовою.
Центром науки та культури на західноукраїнських землях був Львівський університет. В ньому діяли богословський, правничий, філософський і медичний факультети. Університет мав власну бібліотеку, друкарню та астрономічну обсерваторію. Мовою навчання була латинська.
1701 р. на вимогу Петра I до Москви направляють шість викладачів Києво-Могилянської академії... Від 1701 до 1762 р. на посади професорів і вчителів було направлено близько 100 чоловік, не кажучи вже про студентів. За вказаний період ректорів Московської академії було 21 чоловік, з них вихідців з Києва 18, а з 25 префектів (заступників ректора) - з Київської академії 23. ... Коли ... було засновано Московський університет, то ... переїхало до Москви понад 250 чоловік. (Коли) 1758 р. надійшов царський указ про «добровільний» набір студентів до Петербурзької медико-хірургічної академії; бажаючих перейти туди виявилося (лише 37) ... чоловік. ... (А вже) за 1754- 1768 pp. туди забрали з академії 300 кращих студентів...
Зверніть увагу — це важливо!
З діяльністю Києво-Могилянської академії пов’язаний розвиток науки в Україні. У лекціях професорів використовувалися елементи біології, математики, фізики, астрономії, архітектури. Найвидатнішими українськими вченими XVIII ст. стали: духовні діячі і математики Феофан Прокопович та Іван Фальковський; засновник акушерства (лікарської допомоги жінкам під час вагітності, пологів і після них), дослідник педіатрії (лікування дітей) та фітотерапії (лікування травами) Нестор Амбодик-Максимович; засновник епідеміології (науки про дослідження епідемій і боротьби з ними, передусім чумою), член 12 академій світу Данило Самойлович; засновник травматології (лікування і попередження травм), ініціатор щеплень від віспи та холери Єфрем Мухін. Усі вони - випускники Києво-Могилянської академії.
Філософія (з грецької - люблю і мудрість) - це наука про пізнання світу. Найбільшим українським філософом XVIII ст. був випускник Києво-Могилянської академії Григорій Сковорода.
Деякий час він викладав у Переяславському та Харківському колегіумах, але залишив викладацьку діяльність і протягом 25 років мандрував Україною. Своїми філософськими думками ділився у трактатах - наукових творах. Щоб донести свої думки до звичайних людей, писав вірші та банки, які увійшли до збірки «Сад божественних пісень» та «Байки харківські». Його вірші виконувалися кобзарями, а байки передавалися з вуст у вуста, стаючи народними.
Опрайюйте матеріал підручника та дайте відповіді на питання тесту (відкритий до 01.05)
Немає коментарів:
Дописати коментар