Завоювання і освоєння Нового світу європейцями


 У 1495 р. король і королева Іспанії видали указ, яким дозволяли всім бажаючим споряджати експедиції до нових земель на заході для пошуків золота. Дві третини знайденого золота вони повинні були віддавати до королівської скарбниці. Завдяки цьому іспанська корона вирішувала одразу дві важливі проблеми: позбавлялася тієї небезпечної сили, якою були чисельні войовничі ідальго (дворяни), що не знаходили заняття на батьківщині і забезпечувала нове джерело прибутків.

Попервах іспанці захоплювали острови, будували на них фортеці, поселення для переселенців з Іспанії, прокладали шляхи, створювали плантації цукрової тростини, прянощів.

З 1510 р. розпочався новий етап Конкісти 

 

Конкіста – загарбницькі походи іспанців кінця XV – XVI ст.

 

У 1517—1518 рр. загони Ернана де Кордоби і Хуана Гріхальви, шукаючи нових рабів, висадилися на півострові Юкатан. Проте конкістадорів чекала велика несподіванка. Замість примітивних хиж тубільців, що їх вони бачили на островах Карибського моря, перед ними постали чудові міста, піраміди, кам'яні храми, вкриті дивовижними візерунками. Це була цивілізація майя — найдавніша з доколумбових цивілізацій Америки. Індіанці майже не чинили опору, бо іспанці увижалися їм богами; їх жахали вигляд вершників на конях, до того небачених, і гуркіт вогнепальної зброї. У храмах іспанці знайшли багато золотих речей і дізналися, що золоті речі майя отримують із країни ацтеків, розташованої на північ від Юкатану.

На завоювання держави ацтеків рушив у 1519 р. загін іспанців на чолі з Фернандо Кортесом, що налічував 400 солдат-іспанців, 16 вершників, 200 індіанців і 13 гармат. Висадившись на берег, Кортес наказав спалити кораблі, пояснивши, що відступати і повертатися додому не збирається. Діючи рішуче й жорстоко, Кортес підкорив ацтеків.

Одночасно з завоюванням Мексики іспанські конкістадори рушили до Південної Америки, вздовж її Тихоокеанського узбережжя. Завойовників приваблювали розповіді про казкові багатства країни Біру (або Перу). На цих землях у той час існувала імперія інків.

Завоювання держави інків у 1532 р. здійснив конкістадор Франсиско Пісарро з загоном, що налічував 62 вершники і 102 піхотинці.

Пісарро хитрощами захопив у полон “верховного інку” Атахуальпу, знищивши при цьому три тисячі інків. Решта індіанців, утративши вождя, розбіглася. Коли Атахуальпа зрозумів, що іспанців найбільше цікавить золото, він запропонував за свою свободу нечуваний викуп: наповнити кімнату у 35 кв. м на висоту піднятої руки золотом, а дещо меншу кімнату — наповнити сріблом двічі. Пісарро згодився на це. Два місяці збирали інки коштовності, щоб звільнити свого правителя. За приблизними оцінками, викуп становив 60 центнерів золота і 120 центнерів срібла. Проте це не врятувало життя Атахуальпи — Пісарро наказав його стратити.

Після смерті “верховного інки” загони іспанських завойовників розсіялися по всій країні, грабуючи храми і палаци. Все награбоване золото вони розплавляли, знищуючи унікальні витвори мистецтва інків.

Внаслідок завоювань у Південній Америці було встановлено владу іспанських колонізаторів.


Перші колоніальні імперії

Тордесільяський договір (порт. Tratado de Tordesilhas, ісп. Tratado de Tordesillas) — міжнародний договір між Іспанією і Португалією про поділ територій у нововідкритих землях. Підписаний 7 червня 1494 року в місті Тордесільяс, Іспанія. Розділяв всі нововідкриті землі між двома країнами меридіаном, що проходить за 370 ліг на захід від Островів Зеленого Мису, розташованих біля західного узбережжя Африки (за сучасними координатами це 49°32'56" західної довготи). Лінія розділу була перенесена на 270 ліг на захід у порівнянні з встановленою роком раніше булою папи Олександра VI і проведена посередині між португальськими на той час Островами Зеленого Мису і островами Вест-Індії, відкритими Христофором Колумбом під час першої подорожі, на які претендувала Іспанія (у договорі названі Сіпангу і Антілія, зараз Куба і Гаїті). Нововідкриті землі на схід від цієї лінії за договором відходили до Португалії, а землі на захід — до Іспанії. Договір був ратифікований Іспанією (точніше Кастилією і Арагоном) 2 липня 1494 року та Португалією 5 вересня 1494 року


Новий Світ після конкісти

На відкриті землі Нового Світу ринули шукачі пригод і легкої поживи. Завойовані землі вони перетворювали на колонії — території, економічно й політично залежні від метрополії – країни, яка володіла колоніями.

Вогнем і мечем підкоряли вони нові землі. Жорстокість конкістадорів викликала обурення навіть серед самих іспанців. Свідок цих подій іспанський єпископ де лас Касас писав: “Коли іспанці здобували індіанські поселення, жертвами їх люті ставали старі, діти і жінки... Вони заганяли індіанців, як баранів, в огороджене місце і змагались один з одним, хто краще розрубає індіанця навпіл з одного удару...”. Така “політика” іспанців щодо індіанців призвела до катастрофічного зменшення місцевого населення. На 1630 р. у Центральній Америці зосталося лише 3% населення, яке жило там у доколумбову еру.

У тих, кому пощастило врятуватися, іспанці відбирали землі, а самих індіанців примушували працювати в копальнях, видобуваючи золото і срібло. Індіанці невдовзі вмирали, вбивали себе і своїх близьких, щоб не бути рабами. Католицькі священики силою навертали їх до християнства. Тих, хто не бажав зректися віри своїх предків, катували, спалювали живцем.

Індіанці дедалі більше вимирали від непідсильної праці, голоду, хвороб. Для того щоб замінити померлих на важких роботах, до Америки почали завозити чорношкірих рабів з Африки. За одного чорношкірого раба на невільницьких ринках Бразилії у XVI ст. платили у 15 разів більше, ніж за раба-індіанця. Із тисяч рабів, яких захоплювали в Африці та везли на суднах через океан, виживало не більше ніж половина, але й це забезпечувало торговцям “живим товаром” нечуваний зиск. Работоргівля стала вигідною справою й тривала в Америці до першої половини XIX ст.

 

Наслідки Великих географічних відкриттів

Основні наслідки Великих географічних відкриттів:

  • Відбулася зустріч двох світів – європейського і американського.
  • Виникла й зміцніла колоніальна система.
  • Для місцевих народів, це було великою катастрофою. Відбувалось фізичне знищення індіанців.
  • Поширення набула работоргівля. В американських колоніях не вистачало робочих рук, через що європейці організовували доставку в Америку чорношкірих рабів з Африки.
  • Відбувалось переміщення основних торговельних шляхів із Середземного і Балтійського морів до Атлантичного та Індійського океанів.
  • Починає формуватися світовий ринок.
  • Приплив дешевого срібла й золота призвів до підвищення цін та знецінення грошей. У Європі на десятиліття розтяглася «революція цін».
  • Європейці запозичили в індіанців нові види сільськогосподарських рослин: картоплю, кукурудзу.


Дайте відповіді на запитаннями:

1. Дайте оцінку діям іспанців під час завоювання Мексики та Перу.

2. Знайдіть спільне й відмінне в діях іспанців в Америці та португальців в Азії.

3.Якими були наслідки великих географічних відкриттів для індіанців?

4.Схарактеризуйте зміни у розвитку торгівлі внаслідок великих географічних відкриттів.

5.Що таке “революція цін”? Якими були її наслідки? Хто виграв, а хто програв від неї?

6. Як вплинули географічні відкриття на розвиток наукових знань?


Унаслідок завоювань іспанців у Новому Світі сформувалася найбільша на той час іспанська колоніальна імперія, що простягалася від Вогняної Землі в Південній Америці до верхів’їв річки Ріо-Гранде в Північній Америці.

Великі географічні відкриття спричинили важливий і неоднозначний вплив на розвиток як європейських країн, так і відкритих європейцями континентів.

Немає коментарів:

Дописати коментар