Суспільний і політичний устрій та господарське життя Русі

 

Наприкінці Х – у першій половині ХІ ст. формую державного правління на Русістала централізована монархія. Централізована монархія – це форма правління, за якої найвища державна влада зосереджується в руках однієї особи – монарха, що управляє країною з одного центру.

 Князь був головним носієм державної влади, представником Русі на міжнародній арені. Князь зосереджував у своїх руках законодавчу, виконавчу і військову владу. Він установлював правові норми, що регулювали питання суспільного життя. Також князь займався військовими справами, був головнокомандувачем, вирішував питання оборони країни, брав участь у воєнних кампаніях. Влада князя була не обмеженою і залежала від його авторитету. Військову підтримку діяльності князя забезпечувала дружина. При князі існувала князівська рада, вона мала можливість впливати на рішення князя. Особливе місце в системі державного правління посідало віче. Віче – це народні збори дорослого вільного населення, що приймали рішення з важливих громадських чи державних справ.

За формою державного устрою Київська держава – це федеративна держава, тому що складалася з князівст,  куди «саджалися» сини київського князя чи його родичі, що мали свої уділи. Уділ – адміністративно-територіальна одиниця на Русі, якою управляв князь, який мав можливість вирішувати частину питань самостійно, а найважливіші питання вирішував київський князь.

Форма державного режиму – це феодальна демократія. Феодалізм сформувався на основі розкладу родоплемінних відносин.

Феодалізм пройшов декілька етапів:

1)спочатку вільні селяни-общинники віддавали певну кількість вироблених ними продуктів своїй родоплемінній знаті;

2) в ІХ ст.право збирати данину з усього вільного населеннях перейшло до київського к, бояри були його васалами. Роздавати землю удільнінязя і його дружини. Збір данини називався полюддям.

3)у Х ст.київські князі захопили і привласнили общинні землі, за князем визначалося право верховного володіння всією землею на Русі. Формувалися домени – володіння удільних князів.

4)ХІ ст. – поява земельної власності верхівки службової знаті (бояр) та православної церкви (духівництва);

5) Х-ХІ ст. почались формуватися  васальні відносини.;

6)кінець ХІ ст.з’являються боярські вотчини – власники могли передавати своїм нащадкам у спадок.

7) у ХІІ ст.виникли помістя – форма землеволодіння, що надавалася за службу у війську чи при дворі, яку не можна було заповідати, продавати, обмінювати тощо.. що мали право надавати землю був великий київський князь.Усі інші удільні князі

Верховним сеньйором або сюзером, що мав право надавати землю, був великий київський князь. А усі інші князі, бояри і дружинникибули його васалами.Роздавати землю удільні князі не мали права.

Соціальна структура населення Русі

Соціальний устрій (структура)– поділ населен­ня на великі групи, які різняться своїми правами й обов’язками.

Відповідно розповіді вчителя учні заповнюють табличку

Панівна верства населення «кращі люди»	Залежни верстви населення «чорні люди»	Нижчі прошарки населення Київської Русі
Князі	Смерди	Челядь
Бояри	Закупи	Холопи
Дружинники	Рядовичі
Духовенство (митрополит, єпископи і т.д)

У складі міщан переважну більшість становили вільні ремісники і торговці, які сплачували податки і виконували повинності на користь міст. В ХІ ст. міські ремісники і купецтво стали обєднуватися в артілі і спілки за фаховими ознаками.

  Розвиток господарства і торгівлі

Основою господарства Київської Русі наприкінці X – у першій половині XI ст. залишалося сільське господарство, що базувалося на землеробстві та присадибному скотарстві.

Землеробство існувало у формі 2-пілля і 3-пілля(замість перелогової системи). Залежно від ґрунту використовували рало,плуг або соху, Вирощували всі зернові культури і садові.

Тваринництво – приселищне. Розводили ВРХ,МРХ, свиней, птицю.

Важливу роль відігравали промисли:полювання,рибальство,бортництво.