Ринок — це система економічних відносин, яка дає можливість продавцям та покупцям обмінюватися потрібними ресурсами. Продавець пропонує на ринку товар або послугу, а покупець — засоби, тобто певний ціновий еквівалент. Суб’єктами ринку є продавці та покупці, до яких належать домогосподарства, підприємства та держава, а об’єктом на ринку — товари та гроші. Обмін на ринку між продавцями та покупцями є вільним і майже неконтрольованим.
Ринкова економіка (Market economy) — це економічні відносини між економічними суб'єктами, побудовані на приватній власності та прагненнях отримати найбільшу вигоду в досягненні власних економічних інтересів. У ринковій економці виробляється лише те, чого потребує ринок.
Додаткова інформація
Ринкова економіка
Адам Сміт визначав ринкову економіку як лад, оснований на приватній власності, за якого здійснюється вільна гра ринкових сил. Рушійною силою господарського розвитку є прагнення індивіда до досягнення власних економічних інтересів, яке збільшує не тільки його добробут, а й примножує багатство суспільства. Суперечність між індивідом і суспільством відсутня.
Принципами ринкової економіки є:
Право приватної власності — це визнане та захищене законом право людини володіти, користуватися і розпоряджатися певним видом обмежених ресурсів (наприклад земельною ділянкою, житловим приміщенням, заводом) та отримувати від цього доходи. Наслідком (реалізація права на володіння виробничими ресурсами, тобто капіталом, і отримання від нього доходу) стало те, що ринкову економічну систему називають ще «капіталізмом».
Право приватної власності дає змогу власникам економічних ресурсів самостійно ухвалювати рішення щодо їх використання, однак при цьому вони не повинні завдавати шкоди суспільству. Необмежена свобода дій щодо володіння власністю передбачає, що власник бере на себе відповідальність за варіанти її використання. Тобто ухвалення певного економічного рішення може мати відповідні наслідки — отримання доходу або збитку (у деяких випадках, навіть втрату власності).
Економічна свобода передбачає право власника виробничих ресурсів самостійно вирішувати, як їх використовувати, для того щоб отримати дохід. Матеріальне становище власника залежатиме від того, наскільки успішно він може продати на ринку ресурс, яким володіє: власну робочу силу, здібності, вироби, виготовлені власноруч, земельну ділянку, продукцію, виготовлену на його заводі та інше.
Конкуренція в ринковій економіці є механізмом розподілу обмежених виробничих ресурсів і благ, створених за їх допомогою. Конкуренція є локомотивом ринкової економіки. За ринкової економіки продавець повинен думати, як найкраще задовольнити потреби покупців та отримати при цьому певні вигоди (доходи).
Саморегулювання в ринковій економіці відбувається завдяки конкуренції та вільному ціноутворенню. Зменшення або зростання ціни дає «вказівку» покупцям і продавцям ухвалювати економічні рішення щодо виробництва певних товарів та споживання певних благ.
Ринкова економіка є саморегулювальною, тому не передбачає втручання держави у своє функціонування. Роль держави у такій економіці мінімальна.
Хоча ринкова економіка має низку переваг, їй притаманні такі недоліки:
— їй не цікаві сфери діяльності, які не забезпечують приватному бізнесу прибутки та потребують значних капіталовкладень. До таких сфер діяльності належать освіта, культура, фундаментальні дослідження, збереження довкілля тощо;
— хоча конкуренція є основним механізмом ринку, однак вона може сприяти банкрутству підприємств, що веде до безробіття та соціального розшарування суспільства;
— ринок самостійно не здатний боротися з монополістичними тенденціями.
Варто знати
Рівень економічної свободи країни вимірюється індексом економічної свободи (Index of Economic Freedom). Він визначається американською дослідною організацією Heritage Foundation (з 1995 р.) та оприлюднюється виданням «Wall Street Journal». До розрахунку індексу економічної свободи входять 10 параметрів: свобода бізнесу; свобода торгівлі; податкова свобода; державні витрати; грошова свобода; свобода інвестицій; фінансова свобода; захист прав власності; свобода від корупції; свобода трудових відносин.
З 1995 року для України розраховується індекс економічної свободи. У 2016 році цей індекс розраховувався для 186-ти країн, однак кількісне вираження результатів отримали лише 178 країн. Україна зайняла у 2016 році 162-ге місце із показником 46,8. http://www.heritage.org/index/
36.2. Кругообіг у ринковій економіці
Поведінка домогосподарства та підприємства на ринку ресурсів і продуктів схожа на кругообіг. Спочатку домашні господарства, які є власниками ресурсів (землі, праці, капіталу, підприємницького таланту), потрапляють на ринок ресурсів, де їх купують підприємства. Згодом підприємства, поєднуючи різні ресурси, створюють товари та послуги, які на ринку продуктів стають об’єктом попиту, а потім і споживання домогосподарств.
Ринкова економіка послуговується грошима. Вони є мірилом вартості. Роль грошей у певні історичні періоди розвитку нашої цивілізації відігравали різні товари: сіль, браслети, шкури куниці та інші.
Гроші — це товар, який на ринку виконує роль еквівалента, за допомогою якого здійснюється обмін між товарами та послугами. Це також певний запас засобів (активів), які забезпечують здійснення різноманітних економічних угод. Людство довго шукало універсальний товар, який би задовольняв усіх учасників ринку і дозволив укладати різні угоди. Упродовж століть дорогоцінні метали виконували роль грошей. Такі платіжні засоби називають «товарні гроші». Однак із часом стало зрозуміло, що дорогоцінні метали не можуть виконувати роль грошей. Тому їх змінили різні документи, які спочатку були лише символами — мірилом вартості товару. «Символічними грошима» були державні та банківські розписки. Це означало, що власник таких грошей вніс визначену суму товарних грошей на зберігання і має право їх отримати після закінчення певного терміну.
Символічні гроші — це платіжний засіб, вартість яких чи купівельна спроможність яких значно перевищує витрати на їх випуск. До символічних грошей належать паперові (кредитні гроші) та розмінна монета.
Банкнота — банківський білет, що випускається центральним банком і є засобом платежу на певній території. В Україні паперовими грошима є гривня.
Білонна (розмінна) монета — це монета, що викарбувана зі сплавів неблагородних металів і має законну платіжну силу на території країни й використовується для дрібних розрахунків (в Україні — копійки).
Доволі часто використовують також безготівкові гроші. Вони є зручними для здійснення розрахунків за товари та послуги, оскільки дають змогу юридичним і фізичним особам використовувати спеціальні електронні пристрої та платіжні системи. У ХХІ столітті для здійснення розрахунків між різними суб’єктами ринку використовують банківські перекази, кредитні та дебетні картки, чеки. Швидкими темпами набувають популярності розрахунки за допомогою електронних грошей.
Електронні гроші — це записи на електронному носієві, в обмін на які надаються товари та послуги. Щоб електронні гроші виконували функції грошей, їх мають випускати банки або інші уповноважені фінансові установи; вони мають бути зобов’язанням емітента (того, хто випустив) й обмінюватися на паперові або інші розрахункові гроші (поповнення рахунку); їх мають приймати як засіб платежу не тільки емітент, а й інші учасники ринку. В Україні емітентами е-грошей можуть бути лише банки.
Електронні гроші поділяються на карткові (картки з мікропроцесорами) та мережеві (комп’ютери користувачів, сервери платіжних систем). Картки з мікропроцесорами (смарт-картки) — це пластикові картки, на яких записується грошовий файл на суму, яка попередньо перераховується банку. Вони діють у платіжних системах VISA Cash, Mondex, Proton. Під час оплати товару такою карткою електронні гроші з неї пересилаються продавцю, який може їх обміняти у банку на відповідну суму паперових грошей. Мережеві гроші діють у вигляді електронних гаманців. Однак для їх створення потрібен банківський рахунок. Власник електронного гаманця поповнює його з власного безготівкового рахунку банку, щоб мати змогу розраховуватися за товари та послуги у певній платіжній системі.
Контроль за обігом грошей та їх випуском у ринковій економіці здійснюється центральними банками.
для кращого розуміння теми перегляньте відеоурок.
Немає коментарів:
Дописати коментар