Перед тим, як опрацювати параграф 13 підручника, опрацюйте додатковий матеріал
Основні поняття, терміни, назви: реформа,
громада (община), наділ, відрізки,
тимчасовозобов’язані, відробітки, викупні платежі, земства,
цензура.
Основні дати та події: лютий 1861 р. - царський маніфест про скасування кріпосного
права в Росії; 1864 р. - земська, судова, освітня,
фінансова реформи,
1862 - 1874 рр. - військова реформа; 1865 р. - реформа цензури; 1870 р. -
реформа міського самоврядування.
Економічний
розвиток Наддніпрянщини в середині XIX ст.
Аналізуючи
економічний розвиток Наддніпрянщини в середині XIX ст., звернути увагу на те, що наприкінці 50-х рр. XIX ст. вона була найбільш економічно розвинутим
регіоном Російської імперії, проте подальшому гос- подарському розвитку краю
все більше заважало існування кріпосного пра-ва. Таким чином, на середину XIX
ст. необхідність скасування кріпосного права ставала дедалі очевиднішою, що й
спонукало владу до здійснення цього.
- Спеціалізація регіонів Наддніпрянщини (Південь –
пшениця, Лівобережжя – тваринництво, Правобережжя - цукор)
- Правобережжя – власники маєтків вирощували зерно –
продаж через Чорноморські порти; відбирали землі у селян та вирощували зернові,
а потім вкладали гроші в будівництво цукрових заводів.
- Цукробурякова промисловість набувала ринкового
характеру.
Передумови проведення
селянської реформи:
1. Кріпацтво загрожувало імперії перетворитися на другорядну країну.
2. Сповільнювало темпи економічного розвитку.
3. Кріпацтво засуджувалося більшістю
представників різних суспільних верств.
|
Назва реформи, роки проведення |
Зміст реформи |
|
Судова реформа (1864 р.) |
* запроваджувався позастановий, відкритий,
незалежний від адміністрації та чиновників суд; суддю призначав уряд, але
зняти з посади міг тільки суд; * судочинство проводилося за участю
обвинувачення (прокурора) й захисту (адвоката) – присяжного повіреного; * судочинство проводилося за участю присяжних
засідателів і судді; * установлювалося кілька судових інстанцій: -
мировий суд – обирався на три роки земськими та міськими гласними; -
окружний суд – розв’язував дрібні
справи; - судова
палата – було створено три судові палати – Київську, Харківську та Одеську.; * існували окремі суди для духовенства і
військових; збереглися волосні суди у
у справах селян. У
судових палатах могли бути оскаржені вироки, винесені без участі присяжних; * для винесення особливо важливих справ
створювався Верховний кримінальний суд. |
|
Земська реформа (1864 р.) |
Земства
утворювались в Україні в 1865 – 1875 рр., на Правобережжі через повстання
польської шляхти земства вводилися аж до 1911 р. На Лівобережжі було створено
6 губернських і 60 повітових земських управ. * земства були виборними (члени земств обиралися
на три роки); * земства були загальностановими (в них брали
участь стани, що мали у власності землю); * земства клопоталися лише господарськими і
культурними справами на території повіту і губернії: засновували школи,
організовували лікарні, пошти, піклувалися про шляхи; здійснювали велику
просвітницьку роботи серед селян; засновували с/г школи; вели науково –
дослідну роботу; створювали кредитні установи, які обслуговували хліборобів * нагляд за земствами покладався на губернатора
і міністра внутрішніх справ, які мали право вето на всяке рішення земств. |
|
Реформа міського самоврядування (1870 р.) |
* в усіх містах України створювалися міські
думи; * виконавчий орган думи – міська управа, на
чолі якої стояв голова; * вибори відбувалися в трьох куріях на основі
майнового цензу та вікового цензу (з 25 років); * міські управи відали – господарством міст;
справами впорядкування міст; розвитком промисловості й торгівлі. |
|
Військова реформа (1864 – 1883 рр.) |
* реформа передбачала поділ території Росії на 10
військових округів. В Україні утворено три – Київський, Одеський ,
Харківський. На чолі – командувач, при ньому діяли штаб і військова рада; * запроваджувалася загальна військова
повинність з 1874 р. - (замість
рекрутського набору і служби протягом 25 років) для чоловіків від 21 року; у
піхоті строк служби – 6 років і 9 у запасі; на флоті – 7 років і 3 роки в
запасі; для осіб з освітою – менший строк служби; * поліпшилися навчання військ і підготовка
офіцерських кадрів; * відкривалися військові училища і гімназії,
юнкерські училища; * армію було оснащено сучасними видами зброї; * було створено паровий військовий флот; * дворянство і духовенство звільнялися від
військової служби |
|
Шкільна реформа (з 1864 р.) |
* було запроваджено єдину систему початкової
освіти (технічний прогрес вимагав розширення освітніх закладів); * створювалася мережа чоловічих, жіночих,
класичних і реальних гімназій. У класичних гімназіях переважали гуманітарні
предмети, їх випускники без іспитів
могли вступити до університетів. Реальні гімназії мали природознавчий цикл –
після їх закінчення молодь мала право вступу лише до вищих технічних
навчальних закладів. * право на освіту здобували всі стани, які були
спроможні заплатити за навчання; * університетам було надано більшу автономію; * було вдосконалено програму навчання; * було звернено увагу на створення популярної
літератури, підручників, на організацію шкіл із метою поширення освіти серед
народних мас |
|
Цензурна реформа (1865 р.) |
* були створені спеціальні органи цензури; * цензурні установи вилучалися з відання
міністерства народної освіти і підпорядковувалися міністерству внутрішніх
справ; * у складі міністерства внутрішніх справ
створювалося головне управління у справах друку і центральний комітет
іноземної цензури; * продовжувала діяти й церковна цензура |
|
Фінансова реформа (1862 р.) |
* було централізовано управління грошовим
господарством у руках міністерства фінансів; * створено державний банк у 1860 р.; * введено єдиний державний ревізійний центр; * створено єдині державні каси, що
зосереджували у своїх руках усі прибутки і витрати держави; * введено акцизне обкладання спиртних напоїв; * збільшено податки на товари масового
споживання. |
Дайте відповіді на питання (тест відкритий до 22.00 02.02)
ТЕСТ 1
join.naurok.ua
ТЕСТ 2
join.naurok.ua
Немає коментарів:
Дописати коментар