1 урок. Вступ. Ранній Новий час в історії людства

 Пригадайте, які періоди історії людства ви вивчали раніше. Кого з видатних діячів попередніх епох ви пам’ятаєте?

1. ЦИВІЛІЗАЦІЙНА СПАДЩИНА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ В ІСТОРІЇ СВІТУ Й УКРАЇНИ

Історію Середньовіччя (від середини V до кінця XV ст.) ви вивчали в 7 класі. Середньовіччя було добою романтизованого рицарства, хрестових походів і панування релігійного світогляду. У цей період основою для життя людини була земля, за володіння якою розгорталися феодальні війни.

Діємо: практичні завдання

  • 1. Пригадайте, коли з’явилася характеристика Середньовіччя як «темних віків». Чим була зумовлена така оцінка цієї доби? Які факти з історії Середньовіччя дають змогу спростувати цю думку? Для виконання завдання скористайтеся історичним колажем.
  • 2. Визначте, які досягнення доби Середньовіччя ілюструє колаж; які ілюстрації «нагадують» нам історію українських земель доби Середньовіччя.

Саме від доби Середньовіччя до нас дійшли важливі традиції політичного, господарського, культурного життя і повсякдення.

На теренах середньовічних просторів постали сильні держави, великі міста, які й сьогодні приваблюють туристів перлинами середньовічної культури. Унаслідок гострих суспільних дискусій ствердилися основи сучасної демократії. Саме в європейських містах постала ідеологія гуманізму, що утверджувала повагу до людини і її гідності.

Онлайн-гра (ПЕРЕЙДІТЬ ЗА ПОСИЛАННЯМ: https://learningapps.org/watch?v=pfs8d3a4c20


Протягом XIV-XV ст. в середовищі середньовічного суспільства почали з’являтися ознаки нового етапу розвитку людства. А вже наприкінці XV ст. мислителі Відродження констатували початок Нового часу — доби прогресу у всіх сферах життя європейського суспільства.

Варто запам’ятати!

Новий час (або Модерна доба) — період в історії людства (кінець XV — початок XX ст.), протягом якого відбувся перехід від аграрно-ремісничої цивілізації до індустріального суспільства; період становлення сучасної європейської цивілізації.

В історії Нового часу виокремлюють два періоди: Ранній Новий час (Ранньомодерна доба) та власне Новий час (Модерна доба).

Розширення контактів, доступ до нових земель і ресурсів сприяли розвиткові ремесел і торгівлі. Перші ролі в суспільстві відігравали підприємливі люди з капіталом, який витрачали не на розкіш і розваги, а на розвиток власної справи — мануфактур, крамниць, банківської справи.

Поряд з фізичною працею в суспільстві зростала потреба в людях розумової праці.

З розвитком науки й техніки, розширенням знань про навколишній світ поступово втрачала свої позиції в суспільстві католицька церква. В Європі поширювався рух за реформування церкви. Його результатом було виникнення нової течії у християнстві — протестантизму.

Важливі зміни відбувалися і в політичному устрої: на європейських теренах постали централізовані держави з абсолютною владою монархів.

Поступово зростало усвідомлення належності до певної національної спільноти на відміну від середньовічного поділу суспільства на стани — розпочався процес формування сучасних європейських націй.

Водночас визрівало переконання, що справжнім завданням держави є служіння громадянам. Ці ідеї спричинили початок боротьби за встановлення громадянського суспільства.

За Ранньомодерної доби особливим шляхом розвивалися українські землі, які перебували на межі між західноєвропейським і східним світами.

Протягом усього періоду Раннього Нового часу за панування на українських теренах боролися три великі сили: Королівство Польське (згодом — Річ Посполита), Велике князівство Московське (згодом — Московське царство, Російська імперія) та Османська імперія.

Захисником інтересів українського народу було козацтво. Саме йому історією було визначено роль продовжувача державотворчих традицій. У результаті Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького середини XVII ст. в Україні постала унікальна козацька держава — Військо Запорозьке.

Водночас Ранньомодерна доба принесла в Україну передові європейські ідеї. Завдяки культурним зв’язкам з Європою в українських землях поширилось книгодрукування.

Наприкінці XVI — у першій половині XVII ст. були створені навчальні заклади європейського зразка: Острозька академія і Києво-Могилянський колегіум.

На хвилі боротьби між посиленням впливу католицизму та збереженням православ’я постала Українська греко-католицька церква, яка згодом перетворилася на духовного лідера у боротьбі за українське національне відродження.

У XVIII ст. з Європи в Україну прийшли ідеї Просвітництва та мистецький стиль бароко. До сьогодні окрасами українських міст є архітектурні пам’ятки, збудовані у стилі українського бароко.

Установлення наприкінці XVIII ст. над українськими землями влади Російської та Австрійської імперій висунуло перед українцями важливе завдання на наступний період — відстояти право на національну окремішність і виграти боротьбу за незалежну державу.

Виконайте тренувальну онлайн-вправу: https://cutt.ly/tkJraXZ



Немає коментарів:

Дописати коментар