Національний рух у західноукраїнських землях під час революції 1848-1849 рр. в Австрійській імперії

Весна народів
Поширення ліберально-демократичних ідей у першій половині ХІХ століття, національне відродження та боротьба з ним, розвиток нових тенденцій та тягар старих проблем. Революційний потенціал накопичувався аж поки у 1848 році не вибухнув серією національно-визвольних рухів у багатьох країнах Європи. Вони отримали спільну назву «Весна народів».

«Клаптиковий» устрій Австрійської імперії затріщав по швах. У 1848 році, у результаті революції, було проголошено першу австрійську конституцію, скликано Рейхстаг (тобто парламент), а громадяни отримали права на свободу слова, друку та зборів. Довгоочікувану свободу отримали і селяни: у 1848 році в Австрійській імперії скасували панщину. Селяни ставали власниками землі та громадянських прав. Колишні власники отримували компенсацію за втрачену землю. Не вирішили тільки щодо права користування лісами та пасовиськами. Пізніше це стало причиною частих конфліктів.

У травні 1848 року утворили Головну руську раду, на чолі з священиком Григорієм Яхимовичем – орган, що представляв українців під час «Весни народів». Головна руська рада розпочала випуск першої україномовної газети – «Зорі Галицької», що виходила протягом революційних 1848-49 років.

Влітку 1848 року у Празі було скликано Слов'янський з'їзд, на який представники Головної руської ради відправили своїх членів. Восени 1848 року, Головна руська рада ще встигла скликати Собор руських учених у Львові – з'їзд українських науковців. Участь у ньому взяли приблизно 100 осіб. На ньому, серед іншого, вирішили взяти народну мову за основу літературної української і писати кирилицею. За одним з рішень Собору, утворили Галицько-руську матицю – організацію, що мала займатися друком та поширенням літератури серед українського населення.

Активній діяльності Головної руської ради протидіяли польські організації. Австрійська адміністрація робила поступки в культурно-освітніх питаннях, проте залишалася непоступливою у питаннях територіального поділу Східної та Західної Галичини. Зрештою, лавочку прикрили у листопаді 1848 року, коли у Львові спалахнуло повстання. Забарикадованих містян австрійці обстріляли з гармат. Повстання жорстко придушили і запустили маховик репресій. У всій Галичині згодом оголосили воєнний стан, і діяльність будь-яких товариств і зібрань стала незаконною. Головну руську раду закрили у 1851 році.

За час «Весни народів» українці австрійської імперії змогли отримати цінний досвід парламентської діяльності. На виборах до імперського Рейхстагу, українці змогли отримати своє представництво. Серед депутатів були й селяни. Депутатом Рейхстагу став і відомий нам ватажок селянських повстань на Буковині Лук'ян Кобилиця. Повернувшись у статусі депутата, «гуцульський король» почав нові селянські заворушення. Вони набули найбільшого розмаху у 1849 році, проте згодом були придушені.

«Весна народів» в Австрійській імперії досягла свого апогею тоді, коли угорці спробували збройно вибороти свою незалежність. Новий австрійський імператор Франц-Йосиф не погребував попросити допомоги у російського імператора Миколи І. Завдяки монаршій солідарності та російським військам, восени 1849 року перший революційний виступ ліберального націоналізму, зрештою, придушили.

Дайте відповіді на питання тесту: 

НАТИСНІТЬ ТУТ

ПІД ЧАС ДРУГОГО УРОКУ виконайте дайте відповіді на питання узагальнюючого тесту (тест відкритий до 22.00 17.11)

Код доступу 6979589

 посилання
join.naurok.ua