Події 1648-1649 рр. Зборівський договір

Перший період війни (1648-1649) знаменувався перемогами під Жовтими Водами і Корсунем; битвою під Пилявцями; облогою Львова і Зборівським договором.

Великою заслугою Хмельницького є те, що протягом року війни він зумів створити з розрізнених селянських і козацьких загонів народно-визвольну армію. Із Запорозької Січі гетьман вийшов із тритисячним загоном, а під Зборовом зібрав уже 360 тис. повстанців.

                               

Битва під Жовтими Водами є яскравою сторінкою в історії військового мистецтва запорожців. Загони Хмельницького налічували приблизно 8-10 тис. козаків, мали 4 гармати. До запорожців приєдналися татарський загін і 4-5 тис. реєстрових козаків. Після першої сутички з козаками польське військо зібралося в укріпленому таборі. У ніч на 6 травня 1648 року воно зробило спробу відійти і з'єднатися з іншою частиною своїх військ, але біля урочища Княжі Байраки натрапило на засідку і було вщент розгромлене. Майже 3 тис. поляків (серед них був і смертельно поранений С. Потоцький) потрапили в полон.

У битві під Корсунем Хмельницький на чолі 15-тисячного загону змусив 20-тисячну армію Речі Посполитої залишити вигідні позиції та прийняти бій на незручній для польської кавалерії пересіченій місцевості - Гороховій Діброві. 6-тисячний резервний загін М. Кривоноса, вдаривши із засідки, завершив розгром поляків. Польські гетьмани М. Потоцький і М. Калиновський потрапили в полон, було захоплено весь обоз і прапори.

Таку саму тактику застосував Хмельницький і в битві під Пилявцями, що відбулася 21-23 вересня 1648 року на берегах р. Пиляви (Ікви). Сили сторін були майже рівними: до 100 тис. козаків і 5 тис. татар проти 80-90 тис. поляків. Центральним пунктом бою була гребля через річку. В перший день вона двічі переходила з рук у руки, потім нею оволоділи поляки. Однак 23 вересня Хмельницький захопив греблю й розпочав наступна ворожі позиції, що посіяло паніку серед поляків і змусило частину їх до втечі. При цьому Б. Хмельницький вдався до психологічного маневру: зробив вигляд, що вітає татарські загони, які насправді прибули 25 вересня і одразу вирушили на Львів.

Перемога у цій битві була першим етапом визвольного походу в західноукраїнські землі.

Згадані перемоги активізували розгортання народної війни по всій Україні. У жовтні козацько-селянське військо дійшло до Львова й оточило його. Проте брак продовольства, смерть від чуми Кривоноса, бездоріжжя, епідемії змусили Хмельницького зняти облогу, задовольнившись викупом. Почавши переговори з посланцями польського короля Яна Казимира, гетьман припинив бойові дії, хоча міг іти на Варшаву.

Наприкінці червня 1649 року гетьман разом із ханом Іслам-Гіреєм оточив польські війська під Збаражем. Потім з головною частиною військ вирушив на Зборів, де взяв у облогу 30-тисячну польську армію Яна Казимира, яка наприкінці липня йшла на допомогу під Збараж. Коли перемога козацького війська була близькою, підкуплений поляками татарський хан зрадив Хмельницького і змусив його піти на переговори з Яном Казимиром. У серпні 1649 року було укладено Зборівську угоду. Згідно з нею встановлювався реєстр із 40 тис. козаків на Київщині, Чернігівщині та Брацлавщині. Урядові посади мали право обіймати лише козацька старшина та православна шляхта. Повстанцям було даровано амністію. Умови Зборівського договору влаштовували не всі верстви українського населення. На Запорожжі навіть відбувся виступ проти гетьманської адміністрації, але його придушив сам Хмельницький.

Запитання

1. Як відбувалася Збаразько-Зборівська кампанія і чим вона скінчилася?

2. Складіть розповідь про Зборівську битву, використовуючи фрагменти відео.

3. Як ви вважаєте, що примусило Б. Хмельницького піти на переговори з Польщею і підписати мирний договір?

ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ВІДЕО