Блог учителя історії Фененко Любов Миколаївни: 02.11 Держави залізного віку: Ассирія і Халдейське царство

1.Опрацюйте теоретичний матеріал та перегляньте ілюстративний матеріал

На крайній півночі Дворіччя, у багатих степових передгір'ях жили землероби, скотарі та ремісники, відомі як семітські народи. Землероби вирощували великі врожаї без іригаційних споруд. Сім'ї общинників були заможними, зв'язки між общинами — міцні. Села гуртувалися навколо міст. Селяни постачали туди продукти харчування й відряджали чоловіків до війська. Центром було місто Ашшур (Ассур).

1. Розквіт і падіння Ассирії

У першій половині III тис. до н. е. вихідці Шумеру та Аккаду на правому березі Тигру засновують місто Ашшур. Від назви цього міста походить назва країни — Ассирія. Невдовзі Ашшур перетворюється на важливий центр Аккадського царства — через місто проходили найважливіші торговельні шляхи. Вавилонський цар Хаммурапі завоював Ашшур, але незабаром правителі Ассирії утворили власну державу.
До кінця Х ст. до н. е. ассірійці встановили своє панування по всьому Північному Межиріччю. Ассирія стає могутньою військовою державою.
Розквіт держави припав на VIII–VII ст. до н. е.
Столицею Ассирії стає місто Ніневія — «місто крові», «лігво левів». Башти і стіни столиці вкривала шкіра, здерта з полонених. Біля воріт, у клітках, на ланцюзі сиділи полонені царі та товкли у ступах кістки своїх предків. На чолі держави стояв цар, який мав необмежену влада. Його оточували воєначальники, жерці, знатні люди та урядовці.
Основним заняттям жителів Ассирії були загарбницькі війни. Джерело існування — грабіжництво.
Захоплені народи обкладалися тяжкою даниною, а з непокірними жорстоко розправлялися. Щоб завойоване населення не змогло організувати повстання, його розселяли поміж іншими народами.
Ассирія за часів правління Тіглатпаласара III (745–727 рр. до н. е.) набуває найбільшої могутності. Її володіння сягали «Верхнього моря, де сідає сонце (Середземне море), до Нижнього моря, де сонце піднімається (Перська затока)».
Палац царів Ассирії був побудований на штучному горбі, що був схожий на фортецю.
З обох боків біля воріт стояли статуї добрих духів — крилатих биків із людським обличчям. У них було 5 ніг.
За царя Ашшурбанапала в Ніневії була зібрана перша в історії бібліотека.
Армія Ассирії складалася із професійних воїнів. Це було перше військо, яке мало залізну зброю.
Армія складалася із загонів розвідників, кінноти, загонів бойових колісниць, піхоти та спеціальних загонів. Воїни Ассирії вміли споруджувати мости, понтони та військові дороги, будували фортеці.
Вміли переправлятися через річки на надувних шкіряних мішках,
використовували тарани та метальні машини. Чисельність армії становила 120 тис. людей.
З а в о ю в а н н я Д а м а с к у
У 734 р. до н. е. Тіглатпаласар підійшов до Дамаска. Цар Дамаска Рецин вийшов назустріч ворогу, але програв бій та сховався у місті. Під час бою було захоплено чотирьох воєначальників Дамаска, Тіглатпаласар наказав їх посадити на кіл перед міськими воротами.
Армія Ассирії оточила місто, але запасів міста могло вистачити на п’ять років. Облога тривала цілий рік, а потім цар почав вирішальний штурм. Стіни міста руйнувалися метальними машинами, а потім таранами. На восьмий день ассірійці увірвалися в місто. Цареві та багатьом воїнам відрубали голови, які склали перед міськими воротами. 20 000 жителів відвели в полон.
З а г и б е л ь А с с и р і ї
У 612 р. до н. е. халдейський (вавилонський) цар Набопаласар разом із сусідами зруйнував Ніневію. Останній цар Ассирії підпалив палац та кинувся у вогонь.

2. Халдейське царство
Вавилон — серце Халдеї. Вавилон декілька століть перебував під владою Ассирії. Проте місто зберегло самоврядування та самостійність. Непокірний Вавилон ассірійці руйнували декілька разів, але його знову відбудовували.
У 626 р. до н. е. Вавилон остаточно позбувався панування ассирійців і перетворився на центр Халдейської держави. Вавилонський цар Набопаласар завойовує землі, що раніше належали Ассирії: Сирію, Фінікію, Палестину, Аравію.
Найбільшого розквіту Халдейське царство досягло за правління Навуходоносора (605–562 рр. до н. е.).
У VI ст. до н. е. перси напали на Вавилон. Неприступне місто був завойовано.
У Біблії ми знаходимо легенду про падіння Вавилону. Останній Вавилонський цар Валтасар бенкетував у своєму палаці. Раптово на стіні з’явився вогненний напис: «Мене. Текел. Перес». Це означало: мене — обчислив Бог царство твоє та поклав край йому; текел — ти зважений на терезах та знайдений дуже легким; перес — розділено царство твоє і дано мідянам та персам. Цього ж дня вночі Вавилон був захоплений, а Валтасар убитий.
Халдейські (вавилонські) мудреці славилися в усьому світі. Вони мали власне уявлення про світ. Вважалося, що Земля була плоскою плитою і плавала в океані. Зверху землю накривав великий ковпак — небо, по якому рухалися зірки. Халдеї встановили 12 знаків Зодіаку та склали календар. Вони першими розділили круг на 360 градусів, градус — на 60 хвилин. Халдеї розділили добу на 24 години, годину на 60 хвилин, а хвилину — на 60 секунд. Вони створили таблицю множення, яку згодом у них запозичив грецький учений Піфагор. Вся система обчислення халдеїв була заснована на числі 60.